AI Hub
AI Hub — десктопний бік усього, що пов'язано з AI. Він має три вкладки — AI Agents, Knowledge Base і Settings, — і саме тут робиться те, що незручно робити в браузері: розгортання середовища, завантаження багатогігабайтних моделей і вказування тек для індексації.
Перший запуск: майстер із трьох кроків
Машина, на якій AI ще не запускався, отримує майстра, а не стіну налаштувань:
- Environment — перевіряє наявність Python 3.10 або новішого і ставить залежності. Це той крок, що забирає хвилини й качає найбільше.
- Model — список підібрано під цей комп’ютер: його процесор, пам’ять, відеокарта й вільне місце на диску порівнюються з актуальним списком моделей, і найкращу вже вибрано. У кожному рядку видно, де модель працюватиме (відеокарта, відеокарта + ОЗП або процесор) і наскільки швидко.
- Launch — запустіть сервіс і завантажте модель.
Якщо перевірка середовища повідомляє, що Python не знайдено, поставте його й повторіть перевірку; у Windows установник зазвичай кладе приватну копію, тож це трапляється переважно з портативною збіркою. Див. запуск Filemote без встановлення.
AI Agents
Main Orchestrator — модель, яка відповідає за замовчуванням. На її картці видно, чи працює сервіс, чи ще вантажаться ваги, і лічильник запитів.
- Start AI / Stop AI керують сервісом.
- Change Model або Replace змінюють завантажену модель.
- Unload звільняє пам'ять, зайняту моделлю, не зупиняючи сервіс.
- Model Catalog розгортається у список усіх моделей, що підходять цьому комп’ютеру, — для основної моделі або для слоту спеціаліста. Кожне завантаження перед використанням звіряється з контрольною сумою. Поле пошуку також шукає на HuggingFace — щоб вибрати основну модель вручну.
Перед стартом конфігуратор уміє перевірити модель: чи існує вона, чи підходить її тип для чату і чи вистачає машині пам'яті — з прямим попередженням на кшталт «моделі потрібно ~7 ГБ, доступно лише 4 ГБ», а не з провалом за десять хвилин.
Спеціалізовані агенти — слоти для документів, зору, коду й підсумовування. Завантаження слота спрямовує питання такого роду до нього; порожній слот відкочується на оркестратор. Кожна завантажена модель тримає пам'ять увесь час, поки завантажена, — у цьому весь розмін.
Про кнопку Stop
Stop AI зупиняє AI-сервіс, і варто знати, що тепер це правда не в тому сенсі, у якому було раніше.
Конфігуратор і агент можуть обидва володіти тим самим AI-сервісом на порту 8765. Була версія, де Stop завершував лише той хендл, який тримало вікно, — і сервіс, запущений з іншого боку, продовжував працювати, а опитування стану помічало його живим і фактично повертало. Якщо ви колись бачили, як AI «сам піднімається», це було воно, і це полагоджено: Stop завершує процес на порту й запам'ятовує, що ви про це просили, тож за вашою спиною його ніхто не воскрешає.
AiAutoStart — окреме налаштування: воно запускає AI-сервіс разом з агентом, і натискання Stop
на нього не впливає.
Knowledge Base
Лічильники згори показують chunks, documents і розмір на диску.
Indexed Folders — той самий список, який читається; + Add Folder і Remove керують ним, а індексація показує поступ із власною кнопкою Stop. Два додаткові джерела стоять за позначками згоди: Browser history та Email (.eml/.msg) — наскільки далеко йде кожне, розписано у статті AI-моделі та база знань.
Корисна деталь: робота з базою знань не потребує повного AI-сервісу. Коли агент не запущено, конфігуратор піднімає невеликий помічник лише для бази знань, тож індексація теки не означає спершу завантажити мовну модель.
Settings
Типові значення моделі, обчислювальний пристрій, довжина відповіді, системний промпт і розклад
індексації. Кожне поле тут відповідає полю в app_settings.json, переліченому у статті
налаштування агента вручну.
Якщо не запускається
Hub повідомляє, що сталося, а не мовчить: модель не завантажено, сервер недоступний, завантаження не вдалося. Кожне повідомлення називає крок. Список причин у порядку, в якому їх варто перевіряти, — у статті AI не завантажується.
Оновлено 2026-10-02